Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 року м. Київ справа № 800/163/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Стрелець Т.Г.,

Голяшкіна О.В.,

Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

Смоковича М.І.,

за участю секретаря Яроша Д.В.

представників сторін:

позивача ОСОБА_6,

відповідача Предоляк Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомОСОБА_8доВищої кваліфікаційної комісії суддів Українипровизнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_8 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_8) звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі по тексту - відповідач, ВККС України), в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 січня 2016 року №96/дп-16 про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення з посади судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Галічого Вадима Миколайовича з підстав, передбачених пунктом 5 частини 5 статті 126 Конституції України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_8 посилається на те, що питання надання оцінки законності та обґрунтованості судового рішення не входить до компетенції Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а скасування рішення суду про задоволення позову в апеляційному порядку не є підставою для дисциплінарної відповідальності. Крім того, позивач наголошує на тому, що за результатами розгляду кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015060000000047 від 08 травня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 375 Кримінального кодексу України, старшим прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Дніпропетровської області 19 червня 2015 року винесено постанову про закриття кримінального провадження.

Також позивач зазначив про прийняття оскаржуваного рішення відповідачем із порушенням процедури, а саме оскаржуване рішення прийняте без участі позивача, що позбавило його можливості подати докази, пояснення, поставити запитання, висловити свої заперечення та контраргументи, заявити у разі необхідності клопотання та відводи.

У додаткових поясненнях представник позивача наполягав на тому, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення грубо порушив строки притягнення до дисциплінарної відповідальності.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 07 квітня 2016 року про відкриття провадження у справі представником відповідача надано витребувані судом документи.

Також представником відповідача надані заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено про його необґрунтованість. Посилаючись на дотримання відповідачем правових норм, якими врегульована процедура розгляду та порядок прийняття ВККС України рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Вищий адміністративний суд України приходить до наступного.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВККС України визначені статтею 1711 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що Указом Президента України від 22 червня 2009 року №465/2009 ОСОБА_8 призначено на посаду судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.

22 вересня 2009 року позивачем складно присягу судді.

Указом Президента України від 18 липня 2009 року №764/2011 суддю Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Галічого В.М. переведено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що у березні 2014 року на адресу ВККС України надійшло звернення виконуючого обов'язки прокурора Житомирської області Чумаченка А.І. щодо поведінки судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Галічого В.М..

У зверненні вказано на неналежне ставлення судді до службових обов'язків та наведені порушення норм матеріального та процесуального права під час розгляду цивільної справи №201/4974/13-ц, провадження №2/201/1639/2013 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про визнання права власності на грошові кошти в розмірі 1005740 Євро і 100000 доларів США та зобов'язання відповідача повернути вказані кошти.

Зокрема, суддею Галічим В.М. без врахування інтересів держави 29 квітня 2013 року ухвалено рішення, відповідно до якого за ОСОБА_9 визнано право власності на грошові кошти, що були вилучені 07 вересня 2012 року під час обшуку співробітниками УБОЗ МВС України в Житомирській області з сейфу ТОВ «Поліпромінвест» та передані на зберігання ФЗТО УМВС України в Житомирській області у зв'язку з розслідуваннями кримінального провадження №1201206001000000 за підозрою ОСОБА_10 та інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України.

Автор звернення зауважує на порушенні суддею вимог статті 184, частини 3 статті 213, статті 392 ЦК України та статей 3, 11 частини 1 статті 33, статей 57-60, 121 ЦПК України, роз'яснень пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» та пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду».

Внаслідок таких порушень до участі у справі на залучені Державна податкова інспекція та особи, права і інтересів яких стосується вказане судове рішення, а також не було повідомлено про розгляд справи УМВС України в Житомирській області, яким під час досудового розслідування накладено арешт на ці кошти. Крім того, суддею не було вжито передбачених законом заходів щодо повного, об'єктивного встановлення обстави справи, зокрема, з'ясування обставин щодо наявності чи відсутності спору між сторонами.

Такі порушення призвели до ухвалення незаконного рішення щодо спору, який був штучно створений між сторонами з метою ухилення від майнової відповідальності у зв'язку з вчиненим злочином, зокрема ОСОБА_10

На підставі рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 29 квітня 2013 року під час підготовчого засідання у кримінальному провадження №12012060010000007 Богунським районним судом міста Житомира 16 травня 2013 року постановлено ухвалу про скасування арешту на вилучені кошти, які на виконання ухвали суду віддано ОСОБА_9, чим унеможливлено реальне забезпечення конфіскації майна у кримінальному провадженні та відшкодування завданої злочином шкоди.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2013 року за апеляційною скаргою прокурора скасовано рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 29 квітня 2013 року та постановлено нове, яким в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням ВККС України від 04 червня 2015 року №1485/дп-15 було відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Галічого В.М.

Рішенням ВККС України від 20 січня 2016 року №96/дп-16 вирішено направити рекомендацію до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Галічого Вадима Миколайовича з підстав, передбачених пунктом 5 частини 5 статті 126 Конституції України (за порушення присяги).

Підставою для прийняття зазначеного рішення слугували висновки комісії, зроблені за результатами зібраних матеріалів, які свідчили про те, що позивачем вчинені дії, що порочать звання судді, викликають сумнів у його об'єктивності, неупередженості та принижують авторитет судової влади.

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно пункту 5 частини 5 статті 126 Конституції України суддя звільняється з посади у разі порушення ним присяги.

Відповідно до статті 116 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України №2453-VI) звільнення судді з посади у разі порушення ним присяги відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України «Про Вищу раду юстиції». Факти, які свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією судді України або Вищою радою юстиції. На підставі подання Вищої ради юстиції Верховна Рада України приймає постанову про звільнення судді з посади.

Частиною 5 статті 96 Закону України №2453-VI передбачено, що за наслідками дисциплінарного провадження Вища кваліфікаційна комісія суддів України може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади за наявності для цього підстав.

Аналогічні положення закріплені в статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 року №22/98-ВР з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України №22/98-ВР), в якій зокрема, визначено, що питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4 - 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього), Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, іншого суб'єкта у випадках, визначених законом, відповідного висновку або за власною ініціативою. Якщо в процесі розгляду питання про звільнення судді за особливих обставин Вища рада юстиції дійде висновку про відсутність підстав для звільнення судді, проте вчинені суддею дії можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність, Вища рада юстиції може прийняти рішення про притягнення суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів до дисциплінарної відповідальності, а щодо інших суддів - про направлення матеріалів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми колегія суддів зазначає, що звільнення судді за порушення присяги відбувається за поданням Вищої ради юстиції. Тобто до повноважень Вищої ради юстиції відноситься внесення подання до Верховної Ради України, після розгляду цього питання на її засіданні.

До повноважень Вищої кваліфікаційної комісії України відноситься тільки надання висновку з направленням відповідної рекомендації до Вищої ради юстиції.

Разом з тим, вказаний висновок ВККС України не є обов'язковим для Вищої ради юстиції, оскільки згідно статті 32 Закону України №22/98-ВР на своєму засіданні ВРЮ при розгляді справи проводить перевірку наявності чи відсутності доказів щодо порушення присяги суддею та приймає відповідне рішення. Тобто, надання Вищою кваліфікаційною комісією України висновку про порушення суддею присяги є підставою для розгляду вказаного питання Вищою радою юстиції та встановлення відповідних обставин щодо наявності чи відсутності порушення суддею присяги і прийняття у встановленому порядку відповідно наданих повноважень рішення.

Згідно оскаржуваного рішення Кваліфікаційна комісія суддів України направила рекомендацію до Вищої ради юстиції про звільнення позивача з посади з підстав, передбачених пунктом 5 частини 5 статті 126 Конституції України. Тобто вказане рішення носить рекомендаційний характер для Вищої ради юстиції.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при оскарженні рішень суб'єктів владних повноважень суд перевіряє чи вказане рішення приймалося у відповідності з діючим законодавством, чи не порушені прядок і процедура його прийняття та чи прийняте рішення в межах наданих повноважень.

Виходячи з наведених законодавчих норм та повноважень в даних спірних правовідносинах суд повинен перевірити чи прийняте спірне рішення в порядку, передбаченому чинним на час спірних правовідносин законодавству, та чи в межах наданих повноважень.

Судом не встановлено порушення порядку та процедури прийняття оскаржуваного рішення. Разом з тим, при розгляді дисциплінарної справи ВККС України встановлено вчинення позивачем дії, що порочать звання судді, викликають сумнів у його об'єктивності, неупередженості та принижують авторитет судової влади під час розгляду цивільної справи №201/4974/13-ц, провадження №2/201/1639/2013 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про визнання права власності на грошові кошти в розмірі 1005740 Євро і 100000 доларів США та зобов'язання відповідача повернути вказані кошти.

З урахуванням положень частини 2 статті 116 Закону України №2453-VI, статті 32 Закону України №22/98-ВР рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 20 січня 2016 року №96/дп-16 про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення з посади судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Галічого Вадима Миколайовича з підстав, передбачених пунктом 5 частини 5 статті 126 Конституції України прийняте в межах наданих повноважень та згідно діючого законодавства.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про відмову в задоволенні заявленого позову.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 94, 161 - 163, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_8 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення відмовити

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Судді